сотенний

сотенний
-а, -е.
1) іст. Прикм. до сотня 5). || Стос. до сотні.
2) у знач. ім. со́те́нний, -ного, ч., іст. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.).
3) у знач. ім. со́те́нний, -ного, ч., іст. Те саме, що сотник 1), 3).
••

Соте́нне місте́чко іст. — адміністративний центр сотні (у 4 знач.).

4) розм. Вартістю сто карбованців.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "сотенний" в других словарях:

  • сотенний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Ataman — Part of a series on Cossacks …   Wikipedia

  • сотник — а, ч., іст. 1) В Україні у 16 18 ст. – особа, яка очолювала сотню (у 5 знач.), обиралася спершу козаками, а згодом призначалася гетьманом або царем. 2) Те саме, що сотенний 2). 3) Особа, яка очолювала сотню в давньоруському війську, а також у… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»